Гортаючи сторінки історії бібліотеки КНЕУ

Історія бібліотеки нерозривно пов'язана з історією Київського економічного університету і розпочинається у 1906 році, коли у Києві були створені Вищі комерційні курси. Основу бібліотечного фонду склали пожертвування від земств, товариств, статистичних комітетів, редакцій наукових збірників, підприємств та установ, приватних осіб, зокрема, графа К. К. Потоцького, професорів А. М. Гуляєва, М. В. Довнар-Запольського, О. О. Ейхельмана.

Крім основної фундаментальної бібліотеки було відкрито спеціальну бібліотеку підручників, яка мала забезпечити навчальний процес. При бібліотеці функціонував читальний зал. Бібліотека отримувала щорічне фінансування на комплектування, що сприяло швидкому поповненню її фондів.

У 1911 р. бібліотека нараховувала у своєму фонді 7 142 назви/15 274 прим. книжок та понад 160 назв журналів. Поточне комплектування здійснювалося згідно з навчальними планами інституту переважно через закупівлю літератури. Організаційні питання роботи фундаментальної та спеціалізованих бібліотек вирішувала бібліотечна комісія. До її складу входили представники інститутської професури та бібліотекар. Бібліотечна комісія також розробляла нормативно-методичні положення, здійснювала контроль за комплектуванням та розподілом нових надходжень до бібліотеки.

З осені 1915 р. до осені 1916 р. значна частина інституту та бібліотеки була в евакуації в Саратові. Під час української революції 1917-1921 рр., хоч і були труднощі в роботі інституту, але він працював, працювала і бібліотека.

У 1919 р., незважаючи на вкрай несприятливі умови того часу, бібліотека Київського комерційного інституту мала не тільки універсальний, а й єдиний в Україні спеціалізований фонд, де було зібрано значну колекцію економічної літератури. Це була перша універсальна бібліотека економічних знань.

На 1 січня 1921 року фонд бібліотеки налічував 60 083 прим. У 1923/24 навч. р., вперше після десятирічної перерви, бібліотека почала отримувати закордонні періодичні видання.

У 1934 році Київський фінансово-економічний інститут було переведено до Харкова. Так виник Український фінансово-економічний інститут (Харківський фінансово-економічний інститут), що функціонував у Харкові до серпня 1941 року.

1941/42 навчальний рік так і не розпочався. Війна.

1944 року урядом України було прийняте рішення про повернення інституту до Києва. Поступово розгорталася робота інституту, а з нею і відроджувалася бібліотека.

В кінці 1950-х рр. інститут переїздить у нове, збудоване для нього приміщення, в якому і нині знаходиться його головний корпус. Бібліотека отримує приміщення під книгосховище, відкриваються абонемент навчальної літератури, читальний зал для студентів.

У 70-ті роки робота бібліотеки докорінно змінюється. Саме в цей час відкрито відділ науково-технічної інформації, читальний зал для професорсько-викладацького складу й аспірантів, абонемент художньої літератури; окреме приміщення отримав фонд газет та журналів; колишній спортивний зал інституту було переобладнано на студентський читальний зал з відкритим доступом до фонду.

80-ті роки. Зростає книжковий фонд, кількість підрозділів. Відкриваються читальний зал іноземної літератури, абонемент навчальної літератури для студентів заочної форми навчання, читальні зали в навчальному корпусі № 2 та в гуртожитку університету. Бібліотека обслуговує понад 12 тисяч користувачів.

1998 рік. Переломний етап розвитку бібліотеки. Кількість читачів − близько 15 тисяч. Розгортаються роботи з автоматизації бібліотечно-бібліографічних та інформаційних процесів. Запровадження електронних технологій у роботу бібліотеки було розпочато з придбання комп'ютерної техніки, навчання співробітників бібліотеки роботі з нею, а також впровадження в роботу інформаційних технологій; створення Електронного каталогу та представлення його в мережі Інтернет; розпочинається робота по впровадженню автоматичної ідентифікації видань (штрих-кодування); освоюється APM «Комплектатор»; відпрацьовується технологічна ланка «Автоматизоване замовлення − видача документів».

Визначаються завдання завершального етапу: автоматична ідентифікація читачів на базі штрих-кодування; занесення всіх бібліографічних описів документів фонду бібліотеки в Електронний каталог; обслуговування користувачів в автоматизованому режимі (пошук, замовлення, видача); відкриття читального залу електронних ресурсів із доступом до Інтернету.

2006 рік. Ювілейний рік. Бібліотека отримує нове приміщення, розпочинається його освоєння: розміщення фонду, виробничих підрозділів, читацьких зон, розробка та впровадження технологій основних бібліотечних циклів та окремих процесів із застосуванням новітніх технологій обслуговування користувачів, розробляється дизайн нового приміщення бібліотеки.

У 2009 р. бібліотека продовжує запроваджувати новітні технології, відпрацьовує бібліотечно-бібліографічні технології обслуговування користувачів в умовах нового приміщення.

3 жовтня 2010 р. згідно з рішенням Вченої ради університету бібліотека стала основним координатором і виконавцем процесу створення та забезпечення функціонування інституційного репозитарію КНЕУ.

У 2011 р. було закінчено трансформацію бібліотечних карткових каталогів в електронну форму, створено Електронну бібліотеку, на бібліотеку покладено відповідальність за підтримку вебсайту бібліотеки.          

Робота бібліотеки у 2012−2016 навч. рр. була спрямована на впровадження новацій, удосконалення бібліотечних технологій, подальшого розширення спектру послуг та сервісів, створення комфортного простору для навчання, роботи та спілкування. Наукова робота бібліотеки була пов'язана з розробкою та створенням власних сучасних науково-інформаційних продуктів, що відображають розвиток світової та української економічної думки. Підготовлені і виставлені у відкритий доступ: науково-освітній ресурс «Економічний олімп: Лауреати Нобелівської премії у галузі економіки», що постійно оновлюється; повнотекстові ресурси «Економічна спадщина України», «Світова економічна спадщина», в яких представлені оцифровані раритетні видання з фонду бібліотеки КНЕУ.

2017 р. Бібліотека розпочала поступовий перехід на систематизацію документів за Універсальною десятковою класифікацією, переведення систематичної картотеки статей та систематичного каталогу на УДК.

Розпочата робота зі створення електронного історичного архіву видань університету, що складається з видань Київського комерційного інституту /Київського інституту народного господарства та праць викладачів (1906−1928 pp.).

Впроваджені бібліометричні дослідження щодо публікаційної активності та рівня цитування публікацій науково-педагогічних працівників КНЕУ в наукометричних базах даних Scopus та Web of Science.

2018 р. Згідно з рішенням Вченої ради Університету та відповідно до наказу № 878 від 01.11.18 р. бібліотеці КНЕУ імені Вадима Гетьмана змінено назву на «Наукова бібліотека імені М. В. Довнар-Запольського Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Створено інформаційно-бібліографічний ресурс «М. В. Довнар-Запольський – фундатор Київського комерційного інституту».

2019 р. Реструктуризація Бібліотеки. Бібліотека обслуговує користувачів на 4-х абонементах та у 8 читальних залах.

Відкрито студентський простір SOVA.

Проведено круглий стіл «М. В. Довнар-Запольський − засновник першого в Україні ВНЗ економічного профілю». Розпочато переведення фонду на УДК.  

2020 р. Створено інтернет-орієнтований інформаційно-бібліографічний ресурс «Українська революція 1917–1921 років в документах: економічний аспект». Створена та представлена в Електронній бібліотеці університету база захищених кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти.

2021 р. Відбулось відкриття Центру дослідження та популяризації трипільської культури.

Для Центру дослідження та популяризації трипільської культури створено інформаційний ресурс «Трипільська культура» (література з фонду бібліотеки).

Наукова бібліотека стає технічним адміністратором антиплагіатної системи та координатором роботи з перевірки академічних текстів в університеті.

Доєдналися до проєктів Національної електронної науково-інформаційної системи URIS (Ukrainian Research Information System) з метою зберігання, аналізу, моніторингу та управління даними про наукову і науково-технічну діяльність науковців університету.

2022−2025 рр. Незалежно від складної ситуації в умовах воєнного стану і продовження збройної агресії рф, продовжуємо оперативно і якісно обслуговувати користувачів Бібліотеки, розширювати спектр сучасних інформаційних продуктів та послуг.